- розпиляний
- -а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до розпиляти II. || розпи́ляно, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розпиляний
Смотреть что такое "розпиляний" в других словарях:
розпиляний — дієприкметник від: розпиляти … Орфографічний словник української мови
обапіл — пола, ч. 1) Дошка з крайньої зовнішньої частини колоди, розпиляної вздовж. 2) Розпиляна вздовж колода, розпиляний стовбур дерева … Український тлумачний словник
пиляний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до пиляти 1). 2) у знач. прикм. Виготовлений за допомогою пиляння; розпиляний на частини … Український тлумачний словник
плениця — і, ж., зах. Розпиляний надвоє стовбур будівельного дерева … Український тлумачний словник
